Гейміфікація — це використання ігрових елементів у неігрових процесах, наприклад, в освіті. Гра вважається одним із кращих способів урізноманітнити навчання та зацікавити учнів будь-якого віку. І в школах Рівного, і в Buki School гейміфікація стає популярнішою.
Гейміфікація — що це?
Насправді ігри давно застосовуються в освітньому процесі. Але гейміфікація — це новий рівень: не просто разове залучення вікторин, кросвордів чи естафет, а адаптація навчання під стандарти гри. Основні елементи:
- Таємниця — кінцевий результат, якого треба досягнути, що підживлює інтерес учнів.
- Ризик — змушує діяти швидше, щоб стати першим.
- Дія — що треба робити, щоб перемогти.
- Невизначеність — крім відомих правил нові повороти та неочікувані мінізавдання.
- Рівень складності — адаптується під гравців.
- Емоції.
- Відстежування прогресу — контрольні точки та етапи, певна шкала розвитку, фішки, бонуси тощо.
- Правила — зрозумілий набір правил, яких потрібно дотримуватися.
- Винагорода — матеріальна або певне досягнення, привілей.
До гейміфікації можна віднести вікторини, рольові ігри, кросворди, проєкти, квести. Вчителі адаптують форми ігрового навчання під свої можливості та аудиторію. Наприклад, молодші школярі збирають наліпки, які можна обміняти на невеликі подарунки. Для старшокласників актуальніші привілеї: звільнитися від домашнього завдання на тиждень або використати право не вчити вірш напам’ять тощо.
Гейміфікація у роботі репетиторів
Хоча репетитори зазвичай не ставлять оцінок, вони теж можуть гейміфікувати навчальний процес. Часто використовують:
- матеріальне заохочення — невеликі подарунки за певні досягнення;
- систему ачівок — майстер домашнього завдання (за 5 завдань без помилок), майстер слова (за вивчення 50 іноземних слів) тощо;
- бонуси — певну кількість можна «обміняти» на інший вид домашнього завдання абощо.
Індивідуальне репетиторство дещо обмежує викладача у підходах, бо відпадають змагання, робота в команді. Проте водночас можна дібрати бонус чи досягнення, які зацікавлять саме цього учня. У класі все ж таки вчитель обирає оптимальне для більшості. Загалом репетитори вдало адаптують освітній процес під стандарти гри, що позитивно впливає на ефективність навчання.
Плюси та мінуси гейміфікації
До позитивних сторін можна віднести:
- збільшення мотивації учнів, які працюють не задля абстрактних оцінок, а щоб отримати певні досягнення;
- максимальне охоплення класу — всі люблять грати;
- соціалізація учнів у командній роботі чи проєктах.
Недоліки гейміфікації:
- може відволікати від основного викладання: не все можна адаптувати під гру;
- нестача технічних ресурсів у школах, що значно обмежує різноманіття методів;
- зміна фокуса учнів з навчання заради знань на навчання заради винагород.
До гейміфікації слід ставитися як до методу, який додає різноманіття, але не замінює повністю класичний навчальний процес. Хоч кейс викладача з Індіани (який замінив оцінки на бали досвіду, а потім конвертував їх в оцінки) цікавий, проте не скасовує систему оцінювання в українських школах. З таким поки що можуть експериментувати лише репетитори.
Застосунок «Мрія» — шлях до диджиталізації освіти
Наразі в бета-тестуванні державний застосунок «Мрія». Ідея розробників — створити єдиний державний портал для вчителів, учнів і батьків. Доступні електронний журнал і всі оцінки, позашкільна активність (клуби, гуртки) та зв’язок із класом і вчителями.
У застосунку буде й бібліотека контенту (освітні серіали, ресурси для навчання). Наявність готового матеріалу, який можна використати для гейміфікації, — чудова концепція, особливо для менш технічно забезпечених шкіл. Реліз «Мрія» на загал очікується до кінця 2024 року.
Застосунки та ігри для навчання
Різноманітні застосунки для навчання роблять класичну українську освіту цікавішою для учнів. Що ще можна використати:
- Quizlet — для вивчення термінів, понять, слів, його можна адаптувати навіть під математику та логіку.
- Brainscape — створення флешкарток.
- Microsoft Math Solver — покрокове вирішення складних рівнянь.
І ще існує безліч інших застосунків для навчання дітей різного віку. Їх можна використовувати як у класі (якщо є технічні можливості), так і зробити частиною домашнього завдання чи системи досягнень. Батьки теж можуть брати на озброєння методи гейміфікації, щоб зацікавити дитину у здобуванні освіти.
