Країною вже котре пронеслось повідомлення про те, що українських школярів масово вивозять за кордон на постійне проживання і це негативно вплине на наше майбутнє. Можливо, я суб’єктивний та упереджений, але такої кількості русскоматюкаючихся підлітків і підліткинь я у Києві не спостерігав ніколи.
Особливо колоритно це виглядає по обіді коли учні 117-ї гімназії спускаються після уроків донизу Лютеранською на Хрещатик заповнюючи все довкіл ворожими матюками. Я розумію, що матюкатися можна і по-нашому, але розмовляти поміж себе матом можна лише однією мовою у світі. І це гордо роблять київські старшокласники причому так, щоб їх чуло чим більше людей. Очевидно, що так говорити вони навчились не деінде, а у себе вдома – ворожим матом поміж себе розмовляє чи не вся наша сучасна «еліта». І нехай мої думки виглядатимуть не патріотично, але гадаю, що нехай би цих недорослів і надалі вивозили за кордон, де вони би приєднувались до вивезених раніше і гриміли би ворожим матом на вулицях Берліна, Варшави, Праги, не кажучи вже про Париж. Не думаю, що Україна при цьому щось реально втратила. Скоріше навпаки.
